Монастир української енциклопедії під Парижем


Новини / Четвер, Грудень 28th, 2017

01.09.2011 _ Остап Кривдик

“Історична Правда” запрошує вас до Сарселю – французького містечка, де з 1951-го працював осередок української науки і де було підготовлено і видано 11-томну енциклопедію. Сюди приїздять на екскурсію наші чиновники, але історичному місцю вони не допомагають…

Після півгодинної подорожі електричкою з паризького вокзалу Gare du Nord прибуваємо до містечка Сарсель, що на північ від французької столиці.

Нас вітають господарі – Стефан Дуніковський, член управи Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) Європи, голова осередку НТШ в Сарселі, паризький адвокат, та Анна-Марія Довганюк, секретар осередку, що викладає історію в Інституті теології і філософії в Парижі та історію релігії у католицькій школі, колишня голова “Українських жінок Франції”.

НТШ до Сарселя

1939 року заарештовано 14 членів НТШ. З 1939 по 1946-рр загинуло чи було вбито 29 дійсних членів НТШ, більше ніж 15 було заслано, а близько 20-ти зникло без вісті на фронті.

30 березня 1947 професор Володимир Кубійович скликає збори НТШ у Мюнхені, де й відновлює свою роботу Товариство. Організовується американський відділ НТШ у Нью-Йорку та голландський з осідком у Кулемборгу.

Тривають пошуки місця, де стаціонарно могла б діяти ця українська наукова установа. В 1951 році його було знайдено – у містечку Сарсель під Парижем.

З французької “сарсель” перекладається як “дика качка”, отож в усі часи туди приїжджали мисливці, а зупинялися вони в готелі “Босіжур”.

 
Готель “Босіжур”, нині осередок Наукового товариства імені Шевченка. Усі фото: Остап Кривдик, Ольга Доманська

Завдяки щедрій допомозі архиєпископа української греко-католицької церкви Кир Івана Бучка, який викупив цю нерухомість, у приміщенні готелю утворюється науковий осередок НТШ. По суті, Наукове товариство імені Шевченка стає еміграційною Академією Наук для поневоленого українського народу.

НТШ у Сарселі

Станом на 1955 рік 17 постійних мешканців Сарселю живуть в однокімнатних приміщеннях – колишніх готельних кімнатках. Серед них є пари, вони працюють та відпочивають разом.

Місячна платня у 57 доларів “далеко нижча від мінімуму екзистенції найгірше оплачуваного робітника у Франції” і дає змогу виживати лише завдяки земельній ділянці, де цвіт української інтелігенції дружно вирощує картоплю та помідори.

 
Сторінка з брошури 1950-их про Сарсель

Меценатам повідомляється, що у Сарселі діють такі установи:

Канцелярія– веде кореспонденцію понад 2000 листів на рік українською та “чужими” мовами. Видає “Вісті НТШ в Європі”, редагує “Бюлетень НТШ”.

Історично-філософічна секція – включає Інститут національних дослідів та Інститут Енциклопедії, що видає і редагує “Енциклопедію українознавства”.

Фінансова Комісія – мобілізує жертводавчі фонди, веде бухгалтерську та фактичну звітність фінансової ситуації осередку.

Делегатура Українського Вільного Універститету(УВУ) – зусиллями викладачів, які живуть в Парижі та Сарселі, організовує наукові курси та конференції. При УВУ діє ІЗН (Інститут Заочного Навчання) та курси українознавства.

КоДУС – Комісія Допомоги Українському Студентству – станом на 1955 рік надала допомогу 2663 студентам на загальну суму майже півмільйона доларів (446.800 дол.).

 
Город, який годував мешканців Сарселю, сьогодні

“П’ять років дотепер животіє Сарсель без забезпечення навіть одномісячного бюджету, зданий на ласкавий хліб випадкових пожертв і датків; йому загрожує повільне нидіння, а то й повна ліквідація, якщо публічна опінія української еміграції не здобудеться на пекучу конечність: забезпечити Сарсель мінімальним бюджетом однієї тисячі долярів на місяць!”, – повідомляється у брошурі за 1955 рік.

 
Картотека багатотомної “Енциклопедії українознавства”

До свого 75-річчя НТШ починає видання “Енциклопедії українознавства”. Це – колективний твір, понад ста авторів пише його майже 15 років. До 1985 року Енциклопедію перекладають англійською. (Між іншим, посилання на цей багатотомник має неабияка частина статей в українській Вікіпедії – ІП.)

 
Одна з карток картотеки – про літературне угруповання “Західна Україна”

Усього виходить 11 томів. Число рецензентів сягає сотні.

Сарсель сьогодні

До проголошення Незалежності НТШ у Сарселі отримує фінансову допомогу від діаспори з Америки та Канади.

 
Стаття про КПРС з “Енциклопедії…”

Але щойно українська влада повертає власність НТШ у Львові, діаспора переключає свою увагу на український осередок, і фінансування різко зменшується.

У цих умовах, втім, після проголошення незалежності України вдалося видати антологію української літератури французькою. Робота зайняла більше 6 років.

 
Головний будинок НТШ

“Лебедина пісня” професора Аркадія Жуковського, попереднього голови осередку НТШ у Сарселі – збірник перекладних поезій Тараса Шевченка французькою, вийшов у 2004 році.

Зараз старше покоління Сарселю відійшло у вічність і спочиває у спільній могилі на цвинтарі містечка.

 
Могила українців у французькому містечку

Матеріальні труднощі і зміна поколінь призвели до певної паузи в діяльності НТШ у Сарселі.

“5 років тому була постійна секретарка на ставці – мусили її звільнити після закінчення антології. Для того, щоб мати такого працівника і двох помічників на зарплаті, треба мати мінімум 50 тисяч євро в рік”, – зазначають господарі.

Зараз ці функції – від листування до зустрічей гостей і прибирання – безкоштовно виконує пані Анна-Марія, а самі члени НТШ у Франції скидаються коштами, щоб забезпечувати необхідний мінімум.

 
Анна-Марія Довганюк з урятованими від плісняви книжками

“Щороку, аби користуватися майном – треба платити податки, 3000 євро, на користування майном – ще 2200”, – підсумовує Стефан Дуніковський.

За останній рік, відколи пан Дуніковський керує НТШ, вдалося відремонтувати дах, через протікання якого почала псуватися частина унікальної бібліотеки.

 
Запис у гостьовій книзі Дмитра Табачника. Посаду написав з великих літер 🙂

Пані Довганюк вечорами після роботи рятувала журнали і теологічну літературу. “Протирала цибулею книжки, щоб вбити грибок з книжок – я так наплакалася і від соку цибулі, і від того, що книжки такі”, – пригадує вона.

До НТШ були пропозиції типу “ми трохи допоможемо – але візьмемо майно взамін”. Було й багато візитів державних діячів – та без видимого результату. Єдина людина, що відреагувала і помогла коштами – народний депутат Едуард Гурвіц.

Сарсель завтра

“Коли є гроші, проекти можуть існувати – кожен день є ідеї”, – каже Стефан Дуніковський. Він – практик, що уже бачить можливості для відновлення діяльності.

 
А це в Сарсель завітали наші націонал-демократи. “Серце стискається від болю за упадок…” – пише Дмитро Павличко і оптимістично закінчує: “Я щасливий з того, що прийшов сюди тепер не один, а з друзями, які знають, що робити, щоб Сарсель ожив і піднявся…” Там ще є про хохлів-балакунів та інші красиві слова

На ділянці НТШ є другий будинок, спеціально передбачений для здавання в оренду. Кошти з оренди допоможуть покрити податки за нерухомість і частково забезпечити оплату праці секретаря. Втім, будинок потребує ремонту, що коштуватиме мінімум 20 тисяч євро.

Основний скарб НТШ – його унікальні архіви.

 
Бібліотека НТШ

Це – велика бібліотека діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів).

Це – сама картотека і архів Енциклопедії, архіви засідань всіх секцій НТШ, колекція мікрофільмів, старих фотографій, велика кількість кореспонденції.

Це – найповніша збірка діаспорних журналів, включно з усіма виданнями “Записок НТШ”.

 
Наукові видання НТШ

Проводилася і надалі триває робота з адаптації застарілих статей Енциклопедії Українознавства; є потреба видавати аналог Британіки “Book of the year”.

Ще один проект – видати ЕУ французькою для мільйонів франкомовних у Франції, Канаді, Африці. “Люди тут мало знають про Україну, часто плутають її з Росією і Польщею”, – каже пан Дуніковський. Він також планує робити музей НТШ – спочатку віртуальний, відсканувавши частину документів, потім – відвівши під нього одну з кімнат у Осідку.

 
Машинка, на якій друкували сигнальний примірник “Енциклопедії…”

Щоденна праця Стефана Дуніковського – кримінальні справи. “Я хотів би розглядати питання прав людини в Україні, щоб публікувати статті у Франції, щоб залучати професійних правників-французів”, – каже він.

 

Ще одним напрямком діяльності НТШ на ближчий час має стати оперативне реагування.

“Минулого року був рік Росії у Франції, були російські твори у всіх музеях, були і 100%-ні українські твори. На це мав би реагувати культурний представник при посольстві – але не відреагував. НТШ представляє цю українську правду тут, у Франції”, – підсумовує пан Дуніковський.

 
Адвокат Стефан Дуніковський. Фото Вахтанга Кіпіані

НТШ у Сарселі – інституція, що творила нерадянське знання про Україну і пережила тяжкі недержавні часи. Вона може зараз гідно представити нашу державу за кордоном– так, як це робить Британська рада, німецький Гьоте-Інститут чи Французький культурний центр.

Інтелектуальна і інформаційна присутність нашої держави і нашого народу залежить від доброї волі меценатів. Якщо серед читачів є такі, зверніться до виконавчого секретаря НТШ-Європа пані Анни-Марії Довганюк – annmari@dbmail.com .

Cпеціально для ІП: Остап Кривдик, Ольга Доманська

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.